Людина знала про цілісність всього і про єдині й непорушні закони Всесвіту, які відносила до органічних і неорганічних складових Природи, що діють поза її волею, але доступні розуму. Вона завжди вміло ними користувалася. Все ж інше, що виходило не від Природи, сприймала як архетипи, звичаї, традиції і настанови кожного народу.
У її світосприйнятті і розумінні свого земного життя відбудуться переміни лише тоді, коли знову повернеться до природно-істинних знань. Тоді відновиться у неї й володіння надмогутньою інтуїцією, в тім числі духовною, стане вона насправді сприймати себе багатомірною сутністю і дійсною частинкою оточуючої реальності.
Михайло Гречка
керівник геополітичного Центру
«Євро-Азія» – III тисячоліття»