Забезпечення суспільного ладу – загальносоціальна основа сталого розвитку суспільства і його продуктивних сил.
Звідси визначення прогресивного вектору трансформацій завжди потребувало знаходження відповідних форм поєднання суспільства, а значення праці важко було переоцінити.
Саме на цьому шляху довгий час визначалися З одної сторони і доля окремої людини, і місце соціальних прошарків, де навчання ставало підготовкою до праці, заробітна плата – компенсацією за працю, а пенсія – винагородою за працю. З іншої – саме праця стає ефективним напрямом соціально-політичних змін під впливом тиску корпоративної культури ТНК.
Також зростає об’єктивна потреба пошуку моральних чинників згуртування нації, пов’язаних, безумовно, з історичною пам’яттю і соціальною спадщиною народу.
Тож, необхідним кроком на шляху до усвідомлення свого місця у загальносвітовому процесі історії під кутом зору розкриття особливостей кроскультурних і специфічних українських рис, а також механізмів консолідації народу на ниві праці й присвячена колективна монографія.